Як добре сіятись під небом ісклавши в копи хліб смертей і пильнувати сон очей бо мед гріхів цідити треба в спижеві кадуби ночей. І тяжко віриться, що роки по наших душах протрублять і гори згорблені високі враз западуться і витоки прорвуть грудей смертельну гать.
Збірка "Палімпсести".
