28.IV.-1.V.[1978] року. Селище Матросове.
Дорогий сину, дякую за листа. Надсилаю ще одну кицьку. Вважай, що вона — воротар: парирує Твої м’ячі (а реакція в неї — пречудова!). А “Салют“, якому Ти загнав 4 голи, має, мабуть, якого тюхтія на воротях, га?
Шкода, що маєш клопоти з печінкою: для козака то нікуди не годиться. Я б на Твоєму місці викинув би її — хай знає, як боліти! Викинь її бодай з-на тиждень, тоді проситиметься назад і буде заприсягатися, що вже не болітиме. От спробуй лиш!
Хочу, аби Ти швидше дочекався гітари і став грати — по нотах. А що б Ти грав? У мої роки всі починали з однієї: взяв би я бандуру (така пісня є українська, щоб Ти знав). А з чого починають тепер? Які джази, напевне.
Щодо Твоєї контрольної з математики: дуже добре, що Ти дістав п’ятірку. І геть зле, що мав єдину на цілий клас. Ти розумієш мене? Я б на Твоєму місці написав так: “Недавно ми писали контрольну з математики. Я дістав п’ятірку. На жаль, це єдина п’ятірка на цілий клас“. Ми ж мужчини, Дмитрику. Через це не слід хвалитися своїми перемогами (я дужчий, розумніший, кращий). Треба мати тверду певність, що завжди зможемо написати на п’ятірку, а те, що інші того не роблять — то тільки через те, що лінь. А всі ми — однаково дужі, розумні, гарні. Прошу — не май зазле моїх слів, я просто не буду в захваті, коли Ти виростеш хвальком.
Дорогий мій, я дуже хотів би щось Тобі подарувати — поки є така змога (тобто, поки заробляю гроші, а купити тут щось цікаве для Тебе ніяк, бо в крамницях бідно). Через це напиши, що б Ти хотів мати — і я перешлю мамі гроші, щоб вона купила в Києві. Прошу Тебе про це, бо не знаю, як буде завтра, тобто, чи матиму таку змогу завтра.
Шкода мені, що Ти не дістав стереокарточку з корабликом — іспанською каравелою (якісь лихі люди викрали поштівку з листа).
Уже тепер мрію, що, може, скоро Ти приїдеш сюди з мамою — будемо разом збирати гриби і ягоди.
Напиши, чи одержали Ви рентгенознімки моїх ніг і що там було — чи все. Крім того, я вислав Вам два підпсутих годинники — аби мама їх полагодила в Києві.
Пакунка із сушнею поки не маю. Листів од мами — теж. Більше місяця нема листів із Донецька — я вже слав телеграму занепокоєно.
Перед Великоднем і Першим травня мав листи — від мами Твоєї, від Тані (дуже славного листа написала!), від бабусі Їлини. А дідусь Семен — нездужає.
Хочу, щоб Ти добре закінчив школу, склав іспити — і не хворів. Скучив я за Тобою, великий мій парубче!
Коли мама хворіє — Ти їй не дозволяй того: хай видужує. Так само — і дєдя. Допомагай їм, щоб звикали: Ти в них — добрий помічник!
Роблю наступний хід: с7 — с6.
Чекаю Твого листа. Чекаю літа. Сопки, тобто гори, що надовкола, — ще в снігу. Внизу біжить брудна вода, надвечір усе підмерзає.
На Великдень я купив у кулінарії пасочку, зварив три яйця (більше не було) в лушпинні цибулі, чорнилом зробив узори — вийшло незле: жовто-зелені, теплі, приємні на око. Сьогодні — Перше травня. Я сам у кімнаті, пишу листа, а на 4 дня збираюся з дітьми подивитися “Мауглі“ — аж 5 серій на два дні!
Будь, сину! Тато
"На Великдень я купив у кулінарії пасочку, зварив три яйця (більше не було) в лушпинні цибулі, чорнилом зробив узори — вийшло незле..."
Вітання дружині з Великоднем:
