Напевне, так і треба

Напевне, так і треба — судилося бо так: упали зорі з неба і надломили мак. Така знялася хвища — ні неба, ні землі, лиш чорне кладовище по нищеній ріллі. Залопотіла злива, мов залива — гай-гай! Кохана, будь щаслива! Коханий мій — бувай!

30.09.1972

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.