![stus_czco/egkoScaMg.jpeg](https://cdn.u.media/max/w728/stus_czco/egkoScaMg.jpeg)
Дорога моя мамочко Валю!
Вітаю Тебе з Новим роком і бажаю, щоб Ти, молода, здорова, гарна, щаслива, любила мене, і любила мене і любила мене.
Василь
Це тобі новорічний дарунок, зроблений із прип'ятських спогадів.
Душа ласкава, наче озеро, І трохи синім віддає. Тут, поміж Туровом і Мозирем, тепер призволення моє Стоїть налитий сонцем оболок між успокоєних купав А біля мене білим соболем тремтить коханої рукав. Мені була ти голубинею, що розпростерла два крила, і мужем, хлопчиком, дитиною мене у небо вознесла.
![stus_czco/CJmAIc-MR.jpeg](https://cdn.u.media/max/w728/stus_czco/CJmAIc-MR.jpeg)
Вірш включений до збірок "Час творчості" (датований 26.7.1972 р.) та "Палімпсести".
Туров і Мозир (Білорусь) - міста на ріці Прип'ять, де В.Стус з дружиною та сином кілька днів відпочивали 1971 р.