"Що не вождь - то має зад..." - першопублікація вірша

stus_czco/ZMLKsLUSR.jpeg
Автограф публіцистичного вірша фіолетовою кульковою ручкою 1965-1966 р. з загального зошита білого кольору з типографським надписом “Общая тетрадь” та авторською ремаркою “Venu rustique”. Розмір: 20,5х17,0 см. Середина 1960-х рр. З архіву Дмитра Стуса.

Що не вождь - то має зад як курдюк обвислий Зве вперед - читай назад геніальні мислі. А дорогу в комунізм вказує правиця, бережися тільки схизм. Схизма, не годиться. Що не вождь - то кожен кат Кожен крові просить Обіцяє супостат - мабуть, м'яко мостить не чекай, не вір вождю вождь - брехун од віку на ідеях він курдюк геніальний викохав

Інших джерел тексту не виявлено. Таких публіцистичних замальовок у доробку Василя Стуса небагато, і до більшості з них поет Стус не повертався, натомість їх з особливою ретельністю вивчали слідчі, аби фабрикувати справу 1972 р. Утім, навіть в публіцистичних текстах Василя Стуса чітко відчутно відгомін фрази "ще зневажаю політиків", яку можна вважати однією з базових максим Стусової філософії, принамні 1960-х рр.

dvstus@gmail.com