Так і живи: шукай утрачене, наздоганяй давноминуле, оте нечуте і небачене оте, що вічним сном поснуло Дорога долі неперейдена, спалахуючи синім жалем, сховалася за ожередами, мов за господньою скрижаллю. Життя минає, а не збулося. І - задаремні нарікання Воно привиділось, причулося і окошилось, як наслання
Варіанти вірша включені до "Часу творчості", магаданської та київської версії "Палімпсестів". Даний варіант можна датувати 1977 р. При написанні цього варіанту автографа з "Часу творчості" поет не мав.