Вбери-но білу сукню на тіло на прогінне, на виґронені перса і лебідь живота. Вбери-но гарну сукню і усміхнись лукаво і загучи хапливо, як скрипка, з-за плеча. Вбери ту славну сукню і дай мені забути ці чорні перегони пролопотілих літ. Вбери пречисту сукню, розпукни в сто пелюсток, щоб я не загубився між сміхом і плачем. Осліплий і оглухлий, знімілий і отерплий, лечу на твій сліпучий всеочисний вогонь.
dvstus@gmail.com
Інші публікації з "Збірка "Палімпсести""
"Зазираю в завтра — тьма і тьмуща..."
30 вер.
ПОВЕРНИ МЕНІ НІЧ... (одна з перших публікацій Василя Стуса в незалежній Україні)
10 лип.
"Це місто – давніх мрій..."
4 черв.
"На вітрі палає осика..."
31 трав.
"Ту келію, котра над морем..."
2 трав.
"Як добре те, що смерті не боюсь я..." // "Qué alivio no temer a la muerte..."
29 квіт.
Більше статей