Востаннє - де ми розминулись, тату? Було дитинство. Трудодні прокляті - і мама-ясочка біля воріт держить мене за руку. А узвозом - як два крила - дорога! і по ній назустріч - ти. І я лечу в долоні лечу в твої долоні шкарубкі.
Перша публікація вірша: образок, який пізніше повторюватиметься в різних варіаціях, найвідоміша з яких - лист до сина від 25.04.1975 р., в якому поет маркує цю ситуацію 1939 р.
Поза збірками.
