За шибами торкочуть голуби

За шибами туркочуть голуби і горобці виспівують щасливі, перегуки і гамори грайливі все хлюпають об шиби, мов прибій, так дивно відгороджений вікном і зависоким муром. Синь небесна до тебе прихиляється облесна, а я, малий і недолугий гном, тягнусь до неї крізь округлі г'рати, як потороч. А бородатий сатир, в кожух убраний, топче перший сніг, що горнеться довірливо до ніг і вірою зростає на півп'яді. Мовляв, ми чим багаті, тим і раді. Покривджувати нас — хіба не гріх? 3.2.1972