Новини11г. тому

Чистий четвер // Шевченко і Стус

stus_czco/G2hPg3tvR.jpeg
 

9 квітня 2026 року в Київському Прем'єр Палац готелі відбулося чергове відкрите засідання ГС "СтусЦентр", в центрі уваги якого було художнє осмислення ролі базових християнських цінностей в творчій спадщині Тараса Шевченка і Василя Стуса.

stus_czco/vTTnk3tDg.jpeg
Дмитро Стус. Всі фотографії Ольги Дюжаєвої

Формат засідання був експерементальним і поєднував культурологічні міркування і читання віршів (Дмитро Стус), музичні інтерпретації творів Шевченка і Стуса у виконанні Серія Фоменка (Фоми) та візуальні візії Олександра Ступака, які дозволяли мистецьки осмислювати класичні тексти мовою сучасного мистецтва.

stus_czco/Tn7tm3pDg.jpeg
Сергій Фоменко (Фома)

Відправною точкою розмови була теза Євгена Сверстюка щодо того, що збагнути глибокий світ малярської і поетичної спадщини Тараса Шевченка можна лише усвідомивши глибокий внутрішній зв'язок його творчості з християнською релігійною традицією.

«Ми закрили від себе Шевченка полудою на наших очах, затулили хмарою своєї злободенщини. Народницьке покоління ідеалізувало батька Тараса, в шапці і з вусами, не дуже вчитуючись у нього, переконуючи один одного в тому, що він абсолютно зрозумілий навіть простому селянинові. У цьому опрощенні був самообман…

У важком у ідеологічному похміллі нинішнє покоління хоче повернутися до справжнього Шевченка, але вже не вміє його читати. Не має сили пройти за частокіл стереотипів.

Однобічність освіти, естетичний примітивізм і духовна глухота стоять скляною стіною між нами і Шевченком. Ми хочемо впізнати його - і бачимо в тій скляній стіні себе, наш власний образ». (Євген Сверстюк)

stus_czco/Nnulm3pDg.jpeg
Олександр Ступак

Певного авангардного забарвлення мистецькій робітні надавав вишуканий ввідеоряд Олександра Ступака, що дозволило Дмитру Стусу і Сергію Фоменку вести діалог винятково в мистецько-культурологічній площині, чи не вперше обійшовши увагою традиційні біографічні віхи.

dvstus@gmail.com