Дорога моя, люба Вальочку,
оце лише добився до місця і вже повторюю: ще такого не було, щоб хоч якось не було. Не зміг повернути Тобі зайвих (а їх так багато!) речей, як і написати з Києва. Певне, знаєш, що так званий вирок затверджено було ще 19.Х.1980 р., але 15.Х. мені вирізали гнійний апендикс, перележав із тим більше місяця, позираючи вершечок Лаври і громаддя Арсеналу, читаючи геть докучного Горького (Клима Самгіна), поганий німецький роман (читав задля мови) і — значно краще — Сагу про Форсайтів.
За дорогу не буду казати — спробуй лише уявити! Здається, втратив почуття реальності, бо все видається сном, який снився ще в Твоїй господі.
Втім, морально чуюся непогано, чого не скажеш про фізичний свій стан.
Ти могла б приїхати вже тепер (так мені офіційно сказав начальник). Але — дивись сама: зимно, сніжно, морозно, а попереду — січневі морози — намерзнешся в дорозі й визначиш термін наступних побачень (маю на увазі особисті, а не короткі, на які їздити не варто — гадаю). Коли б зібралася їхати — то повідом про те мене і дай телеграму адміністрації (аби уникнути сюрпризів, як було в Барашевому).
Як там Ви живете? Певне, Дмитро вчиться ще гірше? Як там Ти, дєдя? Як мама? Снилася мені кілька разів — і дуже сумно.
Оце поки й усе.
І знов Господь мене не остеріг і знов дорога повилася Тож — до побачення — у просторі і — до побачення у часі
Уклін рідним, друзям. Усіх Вас я часто згадую, бо знову спогади стали кращими хвилинами теперішнього існування.
Шкода, що в мене жодної Вашої фотографії нема — тільки Твоя скупа карточка із піщаною горою.
Адреса моя така: 618263 Пермська область, поселок Кучино, Чусовского района, ВС 389/36.
Їхати треба до Пермі (добре б літаком), потім поїздом, що йде на Солікамськ (їхати ним, мабуть, 5-6 годин), а від станції — 30-50 км. (добре не знаю, а спитати ні в кого).
Коли б їхала, просив би кращу ручку (авторучку з добрим пером), фотографії. Із харчами не набирайся.
Цілую Тебе, люба.
Хай Вам усім щастить. Найкращі зичення!
Сердечне вітаючи —
Василь
Додаю карточку новорічну — може, зашлеш у Донецьк.
А Вам — мої найсердечніші новорічні зичення — аби були здорові, щасливі й веселі, аби лихом били об землю, а землею — об лихо. І дружнього затишного столу — бодай так, як було минулого року.
Цілую Вас усіх — Ваш Василь