Лист до дружини від 13.12.1980 р.

stus_czco/ZCCMmbz4g.jpeg
Перший лист Василя Стуса з Кучинського табору ВС-389/36, куди поета етапували після вироку в 10 років ув'язнення і 5 заслання. "Твоя господа" - мова про квартиру Валентини Попелюх у місті Києві на вул. Чорнобильській буд. 13-а, кв.94. Сюрпризи, "як було в Барашевому" - після тяжкої дороги, коли дружина чи матір нарешті добралися до табору, їм невимушено повідомляють причину, чому побачення неможливе. "Дєдя" - Василь Попелюх, тесть Василя Стуса.

Дорога моя, люба Вальочку,

оце лише добився до місця і вже повторюю: ще такого не було, щоб хоч якось не було. Не зміг повернути Тобі зайвих (а їх так багато!) речей, як і написати з Києва. Певне, знаєш, що так званий вирок затверджено було ще 19.Х.1980 р., але 15.Х. мені вирізали гнійний апендикс, перележав із тим більше місяця, позираючи вершечок Лаври і громаддя Арсеналу, читаючи геть докучного Горького (Клима Самгіна), поганий німецький роман (читав задля мови) і — значно краще — Сагу про Форсайтів.

За дорогу не буду казати — спробуй лише уявити! Здається, втратив почуття реальності, бо все видається сном, який снився ще в Твоїй господі.

Втім, морально чуюся непогано, чого не скажеш про фізичний свій стан.

Ти могла б приїхати вже тепер (так мені офіційно сказав начальник). Але — дивись сама: зимно, сніжно, морозно, а попереду — січневі морози — намерзнешся в дорозі й визначиш термін наступних побачень (маю на увазі особисті, а не короткі, на які їздити не варто — гадаю). Коли б зібралася їхати — то повідом про те мене і дай телеграму адміністрації (аби уникнути сюрпризів, як було в Барашевому).

stus_czco/wg61Ywz4g.jpeg
Дружина Валентина Попелюх, мама - Їлина Стус і онук Ярослав. Донецьк. 1986 рік.

Як там Ви живете? Певне, Дмитро вчиться ще гірше? Як там Ти, дєдя? Як мама? Снилася мені кілька разів — і дуже сумно.

Оце поки й усе.

І знов Господь мене не остеріг і знов дорога повилася Тож — до побачення — у просторі і — до побачення у часі

Уклін рідним, друзям. Усіх Вас я часто згадую, бо знову спогади стали кращими хвилинами теперішнього існування.

Шкода, що в мене жодної Вашої фотографії нема — тільки Твоя скупа карточка із піщаною горою.

stus_czco/I3n_LQz4R.jpeg

Адреса моя така: 618263 Пермська область, поселок Кучино, Чусовского района, ВС 389/36.

Їхати треба до Пермі (добре б літаком), потім поїздом, що йде на Солікамськ (їхати ним, мабуть, 5-6 годин), а від станції — 30-50 км. (добре не знаю, а спитати ні в кого).

Коли б їхала, просив би кращу ручку (авторучку з добрим пером), фотографії. Із харчами не набирайся.

Цілую Тебе, люба.

Хай Вам усім щастить. Найкращі зичення!

Сердечне вітаючи —

Василь

Додаю карточку новорічну — може, зашлеш у Донецьк.

А Вам — мої найсердечніші новорічні зичення — аби були здорові, щасливі й веселі, аби лихом били об землю, а землею — об лихо. І дружнього затишного столу — бодай так, як було минулого року.

Цілую Вас усіх — Ваш Василь

dvstus@gmail.com