Сто дзеркал спрямовано на мене в самоту мою і німоту. Справді — тут? Ти — справді тут? Напевне, ти таки не тут. Таки — не тут. Де ж ти є? А де ж ти є? А де ж ти? У безодні вір? У вирві спраг? Ось він, довгожданий дощ. Як з решета —заливає душу, всю в сльозах. Сто твоїх конань, твоїх народжень. Страх як тяжко висохлим очам! Хто єси? Живий чи мрець? Чи, може, і живий і мрець. І — сам-на-сам?
Варіанти вірша включені поетом до збірок "Веселий цвинтар" та "Палімпсести".